видельце
Виде́льце, -льця; -де́льця, -де́лець
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видельце — виде́льце іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- видельце — -я, с. Те саме, що виделка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видельце — ВИДЕ́ЛЬЦЕ, я, с., рідко. Те саме, що виде́лка. За вечерею Зося й Теодозя дуже були ласкаві до Гані, подавали їй першій всякої страви, але разом з тим назирали збоку, як вона держить видельце, як вона кладе шматок хліба в рот (І. Словник української мови у 20 томах
- видельце — див. виделка Словник синонімів Вусика
- видельце — ВИДЕ́ЛКА (знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями), ВИДЕ́ЛЬЦЕ рідше, ВИ́ЛКА розм. рідко. Молодиці почали ставити тарілки, поклали ножі й виделки (І. Нечуй-Левицький); Всі перейшли в столову. Словник синонімів української мови
- видельце — ВИДЕ́ЛЬЦЕ, я, с., рідко. Те саме, що виде́лка. Килина принесла купу тарілок і почала розставляти на столі; баба принесла ложку, видельця й ножі (Н.-Лев., III, 1956, 47). Словник української мови в 11 томах
- видельце — Видельце, -ця с. = виделка. Левиц. І. 495. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203. Словник української мови Грінченка