визнаття
Визнаття́, -ття́, -ттю́, -ття́м
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визнаття — визнаття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- визнаття — див. визнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визнаття — ВИЗНАТТЯ́ див. визна́ння. Словник української мови у 20 томах
- визнаття — ВИЗНАТТЯ́ див. визна́ння. Словник української мови в 11 томах
- визнаття — Визнаття, -тя с. = визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І.84). По його ви знаттю стала громада радитись, що робити. МВ. (О. 1862. І. 102). Словник української мови Грінченка