визнаття

Визнаття́, -ття́, -ттю́, -ття́м

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визнаття — визнаття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. визнаття — див. визнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визнаття — ВИЗНАТТЯ́ див. визна́ння. Словник української мови у 20 томах
  4. визнаття — ВИЗНАТТЯ́ див. визна́ння. Словник української мови в 11 томах
  5. визнаття — Визнаття, -тя с. = визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І.84). По його ви знаттю стала громада радитись, що робити. МВ. (О. 1862. І. 102). Словник української мови Грінченка