виміняти

Ви́міняти, -няю, -няєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виміняти — ви́міняти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виміняти — див. вимінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виміняти — ВИ́МІНЯТИ див. вимі́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. виміняти — міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи?... Фразеологічний словник української мови
  5. виміняти — МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ (ЗАМІ́НЮВАТИ), ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) (брати, використовувати одне замість одного)... Словник синонімів української мови
  6. виміняти — ВИ́МІНЯТИ див. вимі́нювати. Словник української мови в 11 томах
  7. виміняти — Вимінювати, -нюю, -єш сов. в. виміняти, -няю, -єш, гл. Вымѣнивать, вымѣнять, обмѣнивать, обмѣнять. Міняли тихо, виміняли лихо. Ном. № 1065. Словник української мови Грінченка