виправдати

Ви́правда[и]ти, див. випра́вдувати

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправдати — ви́правдати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виправдати — див. виправдовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виправдати — ВИ́ПРАВДАТИ див. виправдо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. виправдати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. виправдати — ВИ́ПРАВДАТИ див. виправдо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  6. виправдати — Ви́правдати, -ся см. виправдувати, -ся. Словник української мови Грінченка