виучити

Ви́учити і ви́вчити, -чу, -чиш, -чать що, кого чого. Ви́учив його́ украї́нської мо́ви

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виучити — ви́учити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виучити — ВИ́УЧИТИ див. вивча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. виучити — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док. Словник синонімів української мови
  4. виучити — ВИ́УЧИТИ див. виу́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. виучити — Ви́учити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся) гл. = вивчати, -ся. Словник української мови Грінченка