вкорінювати(ся)
Вкорі́нювати(ся), -рі́нюю(ся), -рі́нюєш(ся) і вкоріня́ти(ся), -ріня́ю(ся), -ріня́єш(ся); вкорени́ти(ся), -реню(ся), -рени́ш(ся), -реня́ться
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Вкорі́нювати(ся), -рі́нюю(ся), -рі́нюєш(ся) і вкоріня́ти(ся), -ріня́ю(ся), -ріня́єш(ся); вкорени́ти(ся), -реню(ся), -рени́ш(ся), -реня́ться