1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

встати

Вста́ти, вста́ну, вста́неш; встань, вста́ньмо, вста́ньте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. встати — вста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. встати — [ўстатие] = устати -ану, -анеиш; нак. ўстан', -ан'теи Орфоепічний словник української мови
  3. встати — ВСТА́ТИ див. устава́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. встати — див. вставати Словник синонімів Вусика
  5. встати — (аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи!... Фразеологічний словник української мови
  6. встати — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови