вібрація

Вібра́ція, -ції, -цією; -ра́ції, -цій

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібрація — вібра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вібрація — Коливання, тремтіння, дрижання, бриніння. Словник синонімів Караванського
  3. вібрація — Вибрация — vibration — Vibration — механічні коливання пружних тіл. Корисна вібрація збуджується вібраторами й використовується у техніці, напр., при вібраційному транспортуванні, вібробурінні тощо. Шкідлива вібрація (напр. Гірничий енциклопедичний словник
  4. вібрація — -ї, ж. Механічне коливання якого-небудь тіла, що відбувається з великою частотою й невеликою амплітудою дрижання. || Невеличке коливання висоти тону якого-небудь звуку (голосу, струни і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вібрація — Трема Словник чужослів Павло Штепа
  6. вібрація — (лат. vibratio — коливання) — 1. Коливання джерела звуку (вібратора — струни, голосових складок, стовпа повітря тощо) і пов’язаного з ним резонатора. Словник-довідник музичних термінів
  7. вібрація — ВІБРА́ЦІЯ, ї, ж. Механічне коливання пружного тіла, що відбувається з великою частотою і невеликою амплітудою; дрижання. Текстоліт має високі механічні властивості і здатність добре поглинати вібрації (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. вібрація — вібра́ція (від лат. vibratio – коливання, дрижання) механічні коливання пружних тіл. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. вібрація — ВІБРА́ЦІЯ, ї, ж. Механічне коливання якого-небудь тіла, що відбувається з великою частотою й невеликою амплітудою дрижання. Шура відразу ж відчула, що залишилась дрібна вібрація [верстата] (Донч. Словник української мови в 11 томах