1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

відновляти

Відновля́ти, -вля́ю, -вля́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відновляти — відновля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відновляти — Поновлювати, поновляти, відбудовувати, (зір) повертати; (давні порядки) повертати на старе; (у пам'яті) відтворювати, пригадувати, воскрешати. Словник синонімів Караванського
  3. відновляти — див. відновлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відновляти — ВІДНОВЛЯ́ТИ див. відно́влювати. Словник української мови у 20 томах
  5. відновляти — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Словник синонімів української мови
  6. відновляти — ВІДНОВЛЯ́ТИ див. відно́влювати. Словник української мови в 11 томах
  7. відновляти — Відновля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. відновити, -влю, -виш, гл. 1) Обновлять, обновить. 2) Возобновлять, возобновить. Словник української мови Грінченка