вілляти
Вілля́ти, вілля́ю, вілля́єш і віллю́, віллє́ш; вілля́в, вілля́ла
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
вілляти —
вілля́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вілляти —
див. увілляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вілляти —
ВІЛЛЯ́ТИ див. увілля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вілляти —
ВІЛЛЯ́ТИ див. увілля́ти.
Словник української мови в 11 томах