1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

в’язальник

В’яза́льник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в’язальник — В’ЯЗА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто в’яже (в 1, 3 знач.). — А багато до неї [машини] треба? — Нащо багато? Всього.. в’язальників з десяток (Мирний, IV, 1955, 242); — Чи ба, який косар! Чи ба, який в’язальник, — промовляв старий (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах