в’ялий
В’я́лий, -ла, -ле
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в’ялий — В’Я́ЛИЙ, а, е. 1. Який перестав бути свіжим, соковитим; зів’ялий (про рослини). Запахла осінь в’ялим тютюном (Рильський, І, 1956, 63); Згадай же ти кохання наше, останній запах в’ялих трав (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах