гоноровий

Значення в інших словниках

1. гоноровий — Гоноро́вий: — почесний [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
2. гоноровий — гоноро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
3. гоноровий — -а, -е, заст. 1》 Знатний, багатий. Гонорове панство. 2》 розм. Те саме, що гонористий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гоноровий — ГОНОРО́ВИЙ, а, е, зах. 1. Знатний, шляхетний. – Ось дивись, – каже, – я – гоноровий шляхтич (О. Стороженко); Гонорова пані хорунжева була знана на весь Чигирин своєю гостинністю і смачними стравами (П. Панч); * Образно. Словник української мови у 20 томах
5. гоноровий — гоноровий (ґоноро́вий) 1. чванливий, пихатий (ср, ст) 2. шановний, поважний, високоморальний, сповнений честі (ср, ст) ◊ гоноровий борг борг честі: — Але він має гонорові борги... Ах, не карти... (Вільде) ◊ гоноровий (ґоноро́вий) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. гоноровий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
7. гоноровий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
8. гоноровий — ГОНОРО́ВИЙ, а, е, заст. Знатний, багатий. — Ось дивись, —каже, — я —гоноровий шляхтич (Стор., І, 1957, 132); Гонорова пані хорунжева була знана на весь Чигирин своєю гостинністю і смачними стравами (Панч, III, 1956, 89). 2. розм. Те саме, що гонори́стий. Словник української мови в 11 томах
9. гоноровий — Гоноровий, -а, -е Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188. Словник української мови Грінченка