1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дзеленькати

Дзеле́нькати, -каю, -каєш, -кає

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзеленькати — дзеле́нькати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дзеленькати — Дзеленчати, дзенькати, теленькати, дзвеніти, сил. дзвонити; дзеленькотати, дзеленькотіти. Словник синонімів Караванського
  3. дзеленькати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що дзеленчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дзеленькати — див. брязкати; дзвеніти; дзвонити Словник синонімів Вусика
  5. дзеленькати — ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. дзеленькати — ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що дзеленча́ти. Дзвони дзеленькали, а великий дзвін хрипів, неначе стара розбита сковорода (Н.-Лев., III, 1956, 193); Коні.. дзеленькали вудилами (Панч, Вибр., 1947, 376). Словник української мови в 11 томах
  7. дзеленькати — Дзеленькати, -каю, -єш гл. Звенѣть. Угор. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають. Камен. у. Словник української мови Грінченка