1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

добраніч

Добра́ніч, на добра́ніч

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добраніч — добра́ніч вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. добраніч — виг. Уживається як побажання приємного сну, доброго відпочинку. На добраніч — те саме, що добраніч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добраніч — ДОБРА́НІЧ, виг. Уживається як побажання приємного сну, доброго відпочинку. — Ну, добраніч, моя дитино! Ти, певне, дуже втомилась? (Л. Укр., IIІ, 1952, 503); Вони прощаються коротко: — Добраніч! — Добраніч! (Собко, Срібний корабель, 1961, 161). Словник української мови в 11 томах