1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

довженний

Довже́нний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довженний — довже́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. довженний — -а, -е. Те саме, що довжелезний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довженний — див. високий; довгий Словник синонімів Вусика
  4. довженний — ВИСО́КИЙ (на зріст більший від звичайної, середньої людини), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙ (РОСЛЯ́ВИЙ) розм., ДО́ВГИЙ розм., ДОВЖЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ННИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. довженний — ДОВЖЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що довжеле́зний. Кучма насунулась йому на очі, ..а довженні сиві вуса аж до грудей доставали (Стор., І, 1957, 335); Ми їхали довженним білоруським селом (Досв., Вибр., 1959, 83); Зимові вечори і досвітки довженні, як море (Фр., І, 1955, 153). Словник української мови в 11 томах
  6. довженний — Довжезний, довжелезний, довженезний, довженний, -а, -е Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150. Словник української мови Грінченка