дожидання

Дожида́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дожидання — дожида́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дожидання — -я, с. Дія за знач. дожидати і дожидатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дожидання — ДОЖИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дожида́ти і дожида́тися. І ось обоє в дитячім урочистім дожиданні сіли на скелі над виром (Фр., VI, 1951, 311); П’ять днів минуло в моторошно важкому дожиданні (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 166). Словник української мови в 11 томах
  4. дожидання — Дожида́ння, -ня с. Ожиданіе. Бранці у їх весіллячко, кінець дожиданню. Млр. л. сб. 145. Помертвіють люде від страху та дожидання. Єв. Л. XXI. 26. Словник української мови Грінченка