дочиста

Значення в інших словниках

1. дочиста — до́чи́ста 2 прислівник цілком, усе незмінювана словникова одиниця до́чиста́ 1 прислівник до цілковитої чистоти незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. дочиста — пр., геть чисто все, повністю, цілком, під мітлу, начисто, без залишку, до крихти. Словник синонімів Караванського
3. дочиста — I д`очист`априсл. До повної чистоти. II д`оч`истаприсл. Повністю все, нічого не залишаючи, не приховуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дочиста — див. зовсім Словник синонімів Вусика
5. дочиста — ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИ́СТО розм., КРУГО́М розм., НА́СКРІЗЬ розм.; ЗГО́ЛА́ діал.; ДОЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм. Словник синонімів української мови
6. дочиста — ДО́ЧИ́СТА, присл. Повністю все, нічого не залишаючи, не приховуючи. Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба (Шевч. Словник української мови в 11 томах
7. дочиста — Дочиста нар. Совершенно все. Ззіли цілого кавуна дочиста. Левиц. Пов. 229. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю, то, ей, розберуть дочиста. Кв. II. 13. Забрав усе дочиста. Словник української мови Грінченка