дячок
Дячо́к, -чка́, -чко́ві; дячки́, -чкі́в
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Дячок — Дячо́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- дячок — -чка, ч., розм. Те саме, що дяк 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дячок — Дяк, (дружина) дячиха, (дочка) дяківна, (син) дяченко, (внучка) дяченківна, (дитина) дяченя, дяченятко Словник чужослів Павло Штепа
- дячок — ДЯК (служитель православної церкви найнижчого рангу), ПСАЛО́МНИК, ПСАЛО́МЩИК, ДЯЧО́К розм. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали (приказка); Ось цей пише, що був "служитель культу". Що це означає? Був він псаломщиком, церковним регентом..? (Ю. Словник синонімів української мови
- дячок — ДЯЧО́К, чка́, ч., розм. Те саме, що дяк 1. Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував з книжок (Вас., І, 1959, 203); *У порівн. Вийде хлопець, в груди вдарить.. І по писаному шпарить, Мов справжнісінький дячок (С. Ол., Вибр., 1959, 272). Словник української мови в 11 томах
- дячок — Дячок, -чка м. Дьячокъ. А ти, дячку учений, над школами вибраний, скажи мені, дячку, що то єсть їден? Чуб. V. 1080. Словник української мови Грінченка