1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дігтяр

Дігтя́р, -ра́, -ре́ві; -тярі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дігтяр — дігтя́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дігтяр — -а, ч. Той, хто виготовляє або продає дьоготь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дігтяр — ДІГТЯ́Р, а́, ч. Той, хто виготовляє або продає дьоготь. Тут можна було зустріти.. полупанків, котрі з дігтярів, чумаків.. повиводили своїх дітей у «люди» (Мирний, II, 1954, 259). Словник української мови в 11 томах
  4. дігтяр — Дігтяр, -ра м. Дегтярникъ. Дігтяр і смердить дігтем. Ном. № 7161. Словник української мови Грінченка