женихання

Жениха́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. женихання — жениха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. женихання — |за|лицяння, зальоти, упадання, припадання, фіглі-миглі, флірт. Словник синонімів Караванського
  3. женихання — -я, с. Дія за знач. женихатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. женихання — ЗАЛИЦЯ́ННЯ, ЛИЦЯ́ННЯ, ЖЕНИХА́ННЯ, ФЛІРТ, ФЛІРТУВА́ННЯ, ЗАЛЬО́ТИ мн., розм., ФІ́ГЛІ мн., розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ДЖИГУ́НСТВО розм. Словник синонімів української мови
  5. женихання — ЖЕНИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жениха́тися. — Жалко мені стало за тими нічками тихими, що бачили женихання наше, що чули нашу любу розмову (Коцюб., І, 1955, 141); Параска корила сина, щоб з голови викинув легковажну думку — тепер не до женихання (Горд., II, 1959, 216). Словник української мови в 11 томах