1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заарештовувати

Заарешто́вувати, -то́вую, -то́вуєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заарештовувати — заарешто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заарештовувати — АРЕШТОВУВАТИ, ув'язнювати, в'язнити, фр. забирати, о. закайданювати. Словник синонімів Караванського
  3. заарештовувати — -ую, -уєш, недок., заарештувати, -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що арештовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заарештовувати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. заарештовувати — ЗААРЕШТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗААРЕШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що арешто́вувати. У 1882 р. поліція вчинила у Грабовського трус і знайшла заборонені книжки. Вісімнадцятирічного юнака заарештовують (Укр. літ. Словник української мови в 11 томах