1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

забачити

Заба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать (загле́діти), але зоба́чити (угле́діти, поба́чити)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забачити — заба́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забачити — див. забачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забачити — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм. Словник синонімів української мови
  4. забачити — ЗАБА́ЧИТИ див. забача́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. забачити — Забачити см. забачати. Словник української мови Грінченка