1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

завдати

Завда́ти, -вда́м, -вдаси́, -вда́сть кому чого (со́рому)

зада́ти і завда́ти, -да́м, -даси́, -да́сть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завдати — завда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завдати — [заўдатие] -дам, -даси, -дас'т', -дамо, -дасте, дадут'; мин. -даў, -дала; нак. -дай, -дайтеи Орфоепічний словник української мови
  3. завдати — див. завдавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завдати — да́ти (зада́ти, завда́ти) га́рту. 1. кому і без додатка. Дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь. — Треба (конокрадів) живцем узяти та дати такого гарту, щоб острог їх живими взяв, та живими не випустив (Б. Фразеологічний словник української мови
  5. завдати — ПІДНІМА́ТИ (переміщати знизу вгору, на вище місце, на вищий рівень), ПІДІЙМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ПІДВО́ДИТИ, ЗВО́ДИТИ (ІЗВО́ДИТИ рідко), ЗДІЙМА́ТИ, ЗНІМА́ТИ (ІЗНІМА́ТИ рідко), ЗНО́СИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. завдати — ЗАВДА́ТИ див. завдава́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. завдати — Завдати см. завдавати. Словник української мови Грінченка