заслати

Значення в інших словниках

1. заслати — засла́ти 1 дієслово доконаного виду застелити засла́ти 2 дієслово доконаного виду вислати, послати Орфографічний словник української мови
2. заслати — Засла́ти, засила́ти. Надіслати, відправити. Виділ заслав протест до редакції "Кандели " проти вживаня “язичія " в тім журналі, однак, як доказує руска частина "Кандили ", наш протест трафив на глухі вуха (Звідомл. Українська літературна мова на Буковині
3. заслати — I [заслатие] -стеил'у, -стелеиш; нак. -стеили, -стеил'іт' (застелити) II [заслатие] зашл'у, зашлеш, зашлеимо, зашлеите; нак. зашли, зашл'іт' (вислати, послати) Орфоепічний словник української мови
4. заслати — I див. засилати. II див. застилати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. заслати — сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) (за рушника́ми) до кого і без додатка, етногр. Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Фразеологічний словник української мови
6. заслати — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ... Словник синонімів української мови
7. заслати — ЗАСЛА́ТИ¹ див. засила́ти. ЗАСЛА́ТИ² див. застила́ти. Словник української мови в 11 томах
8. заслати — I. Заслати см. засилати. --------------- II. Заслати, -ся см. застилати, -ся. Словник української мови Грінченка