заучений

Зау́чений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заучений — зау́чений 1 дієприкметник засвоєний; удаваний зау́чений 2 дієприкметник вивчений Орфографічний словник української мови
  2. заучений — I див. вивчений. II див. завчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заучений — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. заучений — ЗАУ́ЧЕНИЙ¹ див. за́вчений. ЗАУ́ЧЕНИЙ² див. завче́ний. Словник української мови в 11 томах