заучувати
Зау́чувати, -чую, -чуєш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заучувати — зау́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заучувати — див. завчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заучувати — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док. Словник синонімів української мови
- заучувати — ЗАУ́ЧУВАТИ див. завча́ти. Словник української мови в 11 томах