заучувати

Зау́чувати, -чую, -чуєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заучувати — зау́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заучувати — див. завчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заучувати — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док. Словник синонімів української мови
  4. заучувати — ЗАУ́ЧУВАТИ див. завча́ти. Словник української мови в 11 томах