зважувати
Зва́жувати, -жую, -жуєш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зважувати — зва́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зважувати — Важити; П. оцінювати, обмірковувати, обдумувати. Словник синонімів Караванського
- зважувати — -ую, -уєш, недок., зважити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Визначати вагу кого-, чого-небудь. 2》 перен. Визначати, оцінювати що-небудь. || Розраховувати що-небудь наперед. || Обмірковувати, обдумувати що-небудь. || Вирішувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зважувати — ВА́ЖИТИ (визначати вагу чого-небудь), ЗВА́ЖУВАТИ, ВИВА́ЖУВАТИ. — Док.: зва́жити, ви́важити. Лейзор важив на терезах сало (І. Нечуй-Левицький); Панас мовчки бере з лави старого лемеша і задумливо зважує його на руці (Ю. Яновський); Поміг (Давид).. Словник синонімів української мови
- зважувати — ЗВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Визначати вагу кого-, чого-небудь. Беріть, везіть хоч на возах, я й сам ще навантажу, я лиш на власних терезах мішечок кожний зважу (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах