звідомлення

Звідо́млення, -ння; -лення, -лень і -леннів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звідомлення — звідо́млення іменник середнього роду повідомлення рідко Орфографічний словник української мови
  2. звідомлення — див. вістка Словник синонімів Вусика
  3. звідомлення — -я, с., рідко. Те саме, що повідомлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звідомлення — ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал. Словник синонімів української мови
  5. звідомлення — ЗВІДО́МЛЕННЯ, я, с., рідко. Те саме, що повідо́млення. В перерву на обід ми слухали радіо. Після концерту подавалося щоденні звідомлення. Щоденні новини звідусіль (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293). Словник української мови в 11 томах
  6. звідомлення — Звідо́млення, -ня с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46. Словник української мови Грінченка