згуснути
Згу́снути, згу́сну, -неш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згуснути — згу́снути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- згуснути — і розм. згускнути, -не; мин. ч. згус і згуск, -ла, -ло, згуснув і згускнув, -нула, нуло; док. 1》 Зробитися густим, густішим; загуснути. 2》 перен. Стати насиченим, інтенсивним, густим (про сутінки, темряву і т. ін.). 3》 перен. Стати нижчим за тоном (про голос, звук і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- згуснути — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)... Словник синонімів української мови
- згуснути — ЗГУ́СНУТИ і розм. ЗГУ́СКНУТИ, не; мин. ч. згус і згуск, ла, ло; док. 1. Зробитися густим, густішим; загуснути. Пара від холоду згусне (Сл. Гр.). 2. перен. Стати насиченим, інтенсивним, густим (про сутінки, темряву і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
- згуснути — Згуснути, -ну, -неш гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне. Дещо. 89. Словник української мови Грінченка