1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зернистий

Зерни́стий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зернистий — зерни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зернистий — -а, -е. Який має в собі багато зерен. || Який складається з зерен або дрібних часточок якої-небудь речовини. Зерниста ікра — сорт чорної ікри, яка добувається з осетрових риб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зернистий — ЗЕРНИ́СТИЙ (який складається із зерен, крупинок або дрібних часточок якоїсь речовини), ДРІБЧА́СТИЙ, КРУПНИ́СТИЙ, КРУПЧА́СТИЙ, КРУПКУВА́ТИЙ рідше, КРУПКИ́Й рідше. По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Гуцало); Крупнистий сніг порошив об шибки (І. Ле). Словник синонімів української мови
  4. зернистий — ЗЕРНИ́СТИЙ, а, е. Який має в собі багато зерен. Росте.. пшениця висока, густа-прегуста та зерниста, аж колос повгинався (Н.-Лев., І, 1956, 113); Колос нахилився до колоса, обважнілий і рясний, зернистий (Чендей, Вітер.. Словник української мови в 11 томах
  5. зернистий — Зернистий, -а, -е Имѣющій много зеренъ, имѣющій большія зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Грин. III. 82. Жито зернисте. Черк. у. Сей пісок зернистий. Лебед. у. Жито на вигноєній землі зернистіще. Волч. у. (Лободовск.). Словник української мови Грінченка