1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зиркати

Зи́рка́ти, -ка́ю, -ка́єш; зи́ркну́ти, -кну́, -кне́ш на кого, на що

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зиркати — зи́ркати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зиркати — Поглядати, позирати, ГЛИПАТИ, лупати, стріляти <�попасати> очима <�оком>. Словник синонімів Караванського
  3. зиркати — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  4. зиркати — -аю, -аєш, недок. Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зиркати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. зиркати — ЗИ́РКАТИ, аю, аєш, недок. Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Володько соромливо зиркав на хазяїв, хтів щось сказати і не смів (Коцюб., ІI, 1955, 431); Діти зиркали швидкими очима то на вчительку, то на фотографію (Кучер, Черв. Словник української мови в 11 томах