знаття

Значення в інших словниках

1. знаття — знаття́ іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
2. знаття — -я, с., рідко. Те саме, що знання. Коли б (якби, щоб і т. ін.) знаття — коли б (якби, щоб і т. ін.) знати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знаття — знаття́ : ◊ якби́ знаття́, що в ку́ма пиття́ → кум Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. знаття — ЗНАТТЯ́, я́, с., рідко. Те само, що знання́. Я вже трохи знаю граматику, а для перекладів практичного знаття не треба (Л. Укр., V, 1956, 22); Не завагався [Славко] натякнути на нешлюбне походження її чоловіка, хоч повинен був догадатися... Словник української мови в 11 томах
5. знаття — Знаття́, -тя́ с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. Ном. № 5407. Словник української мови Грінченка