зневага

Значення в інших словниках

1. зневага — знева́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. зневага — (до кого) презирство, погорда; (кому) приниження, образа; (кого) зневажання, неповага до; (до норм етики) ІД. цинізм. Словник синонімів Караванського
3. зневага — [знеивага] -гие, д. і м. -аз'і Орфоепічний словник української мови
4. зневага — -и, ж. 1》 Почуття презирства, відсутність поваги до кого-небудь. 2》 Байдужість до кого-, чого-небудь, відсутність турботи, піклування про когось, щось. 3》 Навмисне приниження чиєї-небудь гідності. 4》 розм. Образливе слово, вчинок. 5》 рідко. Те саме, що зневажання. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зневага — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм. Словник синонімів української мови
6. зневага — ЗНЕВА́ГА, и, ж. 1. Почуття презирства, відсутність поваги до кого-небудь. З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору, при першій появі з його боку до себе зневаги, я «став на ножі» (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах
7. зневага — Зневага, -ги ж. Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. Котл. Ен. VI. 28. зневагу дати. Оказать неуваженіе. Дали зневагу матері. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка