золочення
Золо́чення, -ння, -нню, -нням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- золочення — золо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- золочення — -я, с. Дія за знач. золотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- золочення — Покриття предметів тонким шаром золота, найчастіше, електролітичне (гальванічне з.), навальцьовуванням або покриттям амальгамою золота з наступним випарюванням ртуті; застосовується з декоративною метою, для захисту від корозії та в електроніці. Універсальний словник-енциклопедія
- золочення — ЗОЛО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. золоти́ти. Використовується [золото] для прикрас, монет, золочення металів, для захисту їх від ржавіння тощо (Курс заг. геол., 1947, 53); Українській архітектурі XVIII ст. Словник української мови в 11 томах