1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зубчик

Зу́бчик, -ка, -кові, в -ку; -чики, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубчик — зу́бчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зубчик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до зубець. 2》 у знач. присл. зубчиками. Нерівно, гострими виступами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зубчик — ЗУ́БЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до зубе́ць. Я здорово граю на гребінці. Приладнаю між зубчиками папірець, притулю до губів і дму (Донч., Перемога.. Словник української мови в 11 томах
  4. зубчик — Зубчик, -ка м. ум. отъ зубець. Словник української мови Грінченка