1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зустрівати

Зустріва́ти, -ва́ю, -ва́єш і зустріча́ти, -ча́ю, -ча́єш; зустрі́ти і зустрі́нути, -рі́ну, -неш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зустрівати — зустріва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. зустрівати — ЗУСТРІВАТИ, ЗУСТРІЧАТИ, стрічати, стрівати, здибити; (часто) бачити; (на дорозі, кого) перестрівати, (що) надибувати, натрапляти на; (у тексті) подибувати; (на віку) стикатися з; (гостя) вітати, приймати; (Новий Рік) святкувати; (підтримку) діставати; (образу, чим) реагувати на Словник синонімів Караванського
  3. зустрівати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Зустрічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зустрівати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
  5. зустрівати — ЗУСТРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Зустрічати. Мовив [Цигуля], як одрубав, з неприхованим презирством: — Та вже з хлібом-сіллю зустрівати не вийдем за слободу (Головко, II, 1957, 307); Найкращі дні своєї провесни ми зустрівали сумом (Л. Укр., І, 1951, 185). Словник української мови в 11 томах