1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зіпнути

Зіп’я́сти і зіпну́ти, зіпну́, зі́пнеш; зі́пнутий і зіп’я́тий

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіпнути — Зі́пнути: — крикнути, зойкнути [XII] — ревнути, крикнути, дихнути останній раз [21] — ревнути, крикнути, останній раз дихнути [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. зіпнути — зіпну́ти 1 дієслово доконаного виду крикнути розм. зіпну́ти 2 дієслово доконаного виду збудувати; спорудити Орфографічний словник української мови
  3. зіпнути — I -ну, -неш, док., розм. Однокр. до зіпати. II див. зіп'ясти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зіпнути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. зіпнути — ЗІПНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до зіпа́ти. — Хто там? Чого треба? — зіпнула [Катря] сердито на всю порожню хату (Вас., І, 1959, 306). ЗІПНУ́ТИ² див. зіп’ясти́. Словник української мови в 11 томах
  6. зіпнути — Зіпнути, -ся см. зіп'ясти, -ся. --------------- Зіп'ясти и зіпнути, -пну, -не́ш гл. Поставить. Словник української мови Грінченка