карук

Кару́к, -ку́, -ко́ві, в -ці́; -руки́, -кі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карук — кару́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. карук — див. карюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карук — КАРУ́К див. карю́к. Словник української мови у 20 томах
  4. карук — КАРУ́К див. карю́к. Словник української мови в 11 томах
  5. карук — Карук, -ка м. и пр. см. карюк и пр. Словник української мови Грінченка