кашовар

Кашова́р, -ра; -ва́ри, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашовар — кашова́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кашовар — -а, ч. Кухар у військовій частині або робітничій артілі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кашовар — КАШОВА́Р, а, ч. Кухар у військовій частині, робітничій артілі і т. ін. – А твій же, Христе, теж у кухарях? чи у кашоварах? – спитав усміхаючись Свирид (Панас Мирний); Кашовар, чорнявий, з сережкою у лівому вусі козачок, чаклував над казаном... Словник української мови у 20 томах
  4. кашовар — КУ́ХАР (робітник, який готує їжу), КУХОВА́Р, ПО́ВАР розм., КУХМІ́СТЕР заст.; КАШОВА́Р (у військовій частині або робочій артілі); КОК (на кораблі); КУЛІНА́Р (фахівець з кулінарії). Кухар укинув в окріп рибу і підкинув в огонь очерету (І. Словник синонімів української мови
  5. кашовар — КАШОВА́Р, а, ч. Кухар у військовій частині або робітничій артілі тощо. — А твій же, Христе, теж у кухарях? чи у кашоварах? — спитав усміхаючись Свирид (Мирний, І, 1954, 243); Втретє я зустрів його у рибальському колгоспі, де він був за кашовара (Ю. Янов., І, 1958, 225). Словник української мови в 11 томах
  6. кашовар — Кашовар, -ра м. Кашеварь. Є в рукописях оповідання Івана Цалібала, кашовара запорожського. Ном. Кашовар, почепивши на вили свитку, зійшов на могилу та знай маха, щоб ішли вечерять. Греб. 401. Словник української мови Грінченка