кволість

Кво́лість, -лости, -лості, -лістю

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кволість — кво́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кволість — Слабість, слабкість і всі п.ф. від КВОЛИЙ; квіль, кволь. Словник синонімів Караванського
  3. кволість — див. слабість Словник синонімів Вусика
  4. кволість — -лості, ж. Стан і властивість за знач. кволий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кволість — КВО́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і властивість за знач. кво́лий. У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (О. Донченко); Анатолій подолав кволість, що згинала коліна, валила з ніг (М. Словник української мови у 20 томах
  6. кволість — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ... Словник синонімів української мови
  7. кволість — КВО́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і властивість за знач. кво́лий. У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (Донч., V, 1957, 305); Анатолій подолав кволість, що згинала коліна, валила з ніг (Руд. Словник української мови в 11 томах
  8. кволість — Кво́лість, -лости ж. Слабость, хилость. Словник української мови Грінченка