1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

клевець

Клеве́ць, клевця́, -вце́ві; -вці́, -вці́в (молоток)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клевець — Кле́вець: — молоток [5;7;XII] Словник з творів Івана Франка
  2. клевець — клеве́ць іменник чоловічого роду молоток діал. Орфографічний словник української мови
  3. клевець — див. молоток Словник синонімів Вусика
  4. клевець — -вця, ч., діал. Молоток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клевець — КЛЕВЕ́ЦЬ, вця́, ч., діал. Молоток. Там же [на дворику] стовп з почепленою на ньому мідяною дошкою, клевцем і великою ліхтарнею на гаку (Леся Українка); Навіть у сні бачить [гуцул] її. Словник української мови у 20 томах
  6. клевець — кле́вець молоток (Лучук) ◊ клевця́ ки́нути вульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. клевець — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
  8. клевець — КЛЕВЕ́ЦЬ, вця́, ч., діал. Молоток. Там же [на дворику] стовп з почепленою на ньому мідяною дошкою, клевцем і великою ліхтарною на гаку (Л. Укр., III, 1952, 270). Словник української мови в 11 томах