клечаний

Кле́чаний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клечаний — клеча́ний прикметник клечальний Орфографічний словник української мови
  2. клечаний — -а, -е, етн. Те саме, що клечальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клечаний — КЛЕЧА́НИЙ, а, е, етн. Те саме, що клеча́льний. На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям (з наук. літ.); Вона [м'ята] справді була. Словник української мови у 20 томах
  4. клечаний — КЛЕЧА́ЛЬНИЙ етн. (пов'язаний з зеленими святами), КЛЕЧА́НИЙ. За водою зозуля кує, сонцем бризка клечальна неділя (М. Драй-Хмара); Щороку на клечану неділю з'їжджалися та сходилися до Мар'яни її родичі (П. Кочура). Словник синонімів української мови
  5. клечаний — КЛЕЧА́НИЙ, а, е, етн. Те саме, що клеча́льний. Щороку на клечану неділю з’їжджалися та сходилися до Мар’яни її родичі (Кочура, Родина.., 1962, 137). Словник української мови в 11 томах
  6. клечаний — Кле́чаний, -а, -е Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клечальний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. Шевч. 418. клечані святки. Праздникъ Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки. Ном. № 459. Словник української мови Грінченка