1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

клинцюватий

Клинцюва́тий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клинцюватий — клинцюва́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клинцюватий — -а, -е. Формою, виглядом схожий на клинець (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клинцюватий — КЛИНЦЮВА́ТИЙ, а, е. Схожий на клинець (у 3 знач.). Всі мимохіть глянули на Коржа, що сидів .. і нервово кошлатив клинцювату борідку (С. Добровольський); Варчук подає вузьку руку, похитує клинцюватою головою (М. Словник української мови у 20 томах
  4. клинцюватий — КЛИНОПОДІ́БНИЙ, КЛИНУВА́ТИЙ, КЛИНЦЮВА́ТИЙ, КЛИНКУВА́ТИЙ, КЛИНЧА́СТИЙ. Словник синонімів української мови
  5. клинцюватий — КЛИНЦЮВА́ТИЙ, а, е. Формою, виглядом схожий на клинець (у 1 знач.). Варчук подає вузьку руку, похитує клинцюватою головою (Стельмах, II, 1962, 44); Всі мимохіть глянули на Коржа, що сидів.. і нервово кошлатив клинцювату борідку (Добр., Тече річка.., 1961, 117). Словник української мови в 11 томах