книгозбірня

Книгозбі́рня, -ні, -нею; -бі́рні, -бі́рень, по -бі́рнях

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книгозбірня — книгозбі́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. книгозбірня — Бібліотека, р. книгозбір: (величезна) книгосховище. Словник синонімів Караванського
  3. книгозбірня — -і, ж., заст. Бібліотека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. книгозбірня — КНИГОЗБІ́РНЯ, і, ж. Те саме, що бібліоте́ка 1–3. Виступи панфутуристів часто кінчалися посвистами, обуреним галасом і навіть образливими вигуками слухачів – чи було то десь у клубі, чи в аудиторії університету, чи в читальному залі книгозбірні (М. Словник української мови у 20 томах
  5. КНИГОЗБІРНЯ — • "КНИГОЗБІРНЯ" - видавнича спілка. Діяла в Києві 1918 — 19. Випускала худож. л-ру (твори укр. та зарубіж. письменників), переважно для шкільної молоді. Видала драми "Людське щастя", "Повернувся із Сибіру" Л. Яновської, оповідання "Отець Сава"... Українська літературна енциклопедія
  6. книгозбірня — БІБЛІОТЕ́КА (заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін.; певна кількість книжок, дібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін.), КНИГОЗБІ́РНЯ, КНИГОЗБІ́Р заст. рідко. Словник синонімів української мови
  7. книгозбірня — КНИГОЗБІ́РНЯ, і, ж. Те саме, що бібліоте́ка. Я знов кинувся до компанії найкращих людей: записався в книгозбірню, зачитувався Плутархом, Гете, Гейне (Думки про театр, 1955, 57); Якщо він.. Словник української мови в 11 томах