1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кожухар

Кожуха́р, -ря́, -ре́ві; -харі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кожухар — кожуха́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кожухар — -я, ч. Кравець, який шиє кожухи (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кожухар — КОЖУХА́Р, я́, ч. Той, хто шиє кожухи (у 1 знач.). Козаки були невдоволені, що Маруся не дозволила потрусити містечко, де можна було забезпечитися теплішою одежиною (Брусилів славився своїми кожухарями), взуттям, цукром і спиртом (В. Словник української мови у 20 томах
  4. кожухар — КОЖУХА́Р, я, ч. Кравець, що шиє кожухи (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах