контратака
Контрата́ка, -ки, -ці; -та́ки, -та́к
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контратака — контрата́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контратака — Контрнаступ, протинаступ. Словник синонімів Караванського
- контратака — -и, ж. Зустрічна атака, яка здійснюється для того, щоб відбити наступ ворога чи самому перейти в наступ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контратака — Протинаступ Словник чужослів Павло Штепа
- контратака — КОНТРАТА́КА, и, ж. 1. військ. Зустрічна атака, яку здійснюють для того, щоб відбити наступ ворога або самому перейти в наступ. Батальйон проводить контратаку, як правило, разом із контратакою бригади (полку) (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- контратака — контрата́ка (франц. contre-attaque, від contre – проти і attaque – напад) атака, здійснювана військами, що обороняються, з метою знищення наступаючого ворога, який вклинився в оборону, і відновлення втрачених позицій... Словник іншомовних слів Мельничука
- контратака — КОНТРАТА́КА, и, ж. Зустрічна атака, яка здійснюється для того, щоб відбити наступ ворога або самому перейти в наступ. Наш підрозділ уперто відбивав контратаки численного ворога (Десняк, Опов., 1951, 110); Загули мотори, вдарили наші бронебійники, ворог пішов у контратаку (Гончар, Новели, 1954, 40). Словник української мови в 11 томах