кряж

Кряж, -жа́, -же́ві; кряжі́, -жі́в, -жа́м

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кряж — кряж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кряж — (гірський) пасмо, хребет; Р. пагорб, узвишшя; (з дерева) Д. кругляк. Словник синонімів Караванського
  3. кряж — див. вершина Словник синонімів Вусика
  4. кряж — -а, ч. 1》 Пасмо невисоких гір, горбів; гірська гряда. || Гірський хребет. || рідко. Пагорб, узвишшя. 2》 перев. мн., діал. Крижі (у 1, 2 знач.). 3》 діал. Кругляк (у 1 знач.). 4》 мисл. Спеціальна пастка на кабаргу. 5》 мисл. особливості хутрових шкурок в конкретному районі поширення звіра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кряж — (гори) пасмо, грунь, (дерева) оцупок, колодка, (людина) кремез, кремезний Словник чужослів Павло Штепа
  6. кряж — КРЯЖ, а, ч. 1. Пасмо невисоких гір, горбів; гірська гряда. Дорогою через кряж ми виїдемо в долину (Ю. Смолич); Сонце зникло, навiть не помiтила куди – чи то сiло за довгий блакитний кряж, чи сховалося за далеким лiсом (Г. Вдовиченко); // Гірський хребет. Словник української мови у 20 томах
  7. кряж — ПА́СМО (гір, горбів); ХРЕБЕ́Т, КРЯЖ, ГРЯДА́, ГРИ́ВА (гір). Он засиніли ще дальші гори.. З-за пасма витинається пасмо (Г. Хоткевич); Коні повільно й обережно спускаються по гострому камінню тісним міжгір'ям... Словник синонімів української мови
  8. кряж — КРЯЖ, а, ч. 1. Пасмо невисоких гір, горбів; гірська гряда. А. Д. Архангельський (1947) розглядав Донецький кряж і Дніпровське-Донецьку западину як геосинклінальний прогин, що виник у девонському періоді (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 3); // Гірський хребет. Словник української мови в 11 томах
  9. кряж — Кряж, -жа м. 1) Спинной хребетъ. Чуб. VII. 575. 2) Холмъ. Мнж. 4. З'їхавши на високий кряж, озирнувся Кирило Тур. К. ЧР. 158. Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі. Стор. І. 228. 3) Деревянный отрубокъ цилиндрической формы. Чуб. VII. 575. Вас. 184. Словник української мови Грінченка