1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

купча

Ку́пча, -пчої, -пчій і ку́пча, -пчі, -пчі; ку́пчі, -пчих

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купча — ку́пча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. купча — -чої, ж., заст. Те саме, що Купча грамота (див. купчий). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купча — КУ́ПЧА, чої, ж., дорев. Те саме, що Ку́пча гра́мота ( див. ку́пчий). [Герасим:] Ху! Слава богу, справився з ділами: совершив [зробив] купчу, і земельки прибавилось (К.-Карий, І, 1960, 373); Вона від нього мав скарб: .. Словник української мови в 11 томах
  4. купча — Купча, -чі ж. = купля. Та я не хочу її й купчі, як вона понароблювала мені отам добра. Черк. у. Не навчить купча, а навчить продажа. Чуб. І. 298. Словник української мови Грінченка