кюветка

Кюве́тка, -тки, -тці; -ве́тки, -ве́ток

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кюветка — кюве́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кюветка — -и, ж. Ванночка для обробки й промивання фотографічних та інших пластинок і відбитків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кюветка — Мийка, мийниця, мисочка Словник чужослів Павло Штепа
  4. кюветка — КЮВЕ́ТКА, и, ж. Зменш. до кюве́та. Кюветка для розкочування валика застосовується для рівномірного розподілу фарби по поверхні валика, для віджимання надлишків фарби з валика (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах